- обмовлений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обмовити. || у знач. ім. обмо́влений, -ного, ч. Людина, зганьблена наклепом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обмовлений
Смотреть что такое "обмовлений" в других словарях:
обмовлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
